Що таке гемблінг і до чого тут Ємільчине?


В Україні легалізували азартні ігри: куди тікати?

Серед численних потрясінь 2020 року ще одним справжнім ударом для громадськості стала легалізація грального бізнесу. Воно й не дивно. З 2009 року, коли його заборонили з міркувань турботи про морально-духовний розвиток українців, всім нам намозолили очі так звані лотомаркети та інші осередки підпільних азартних ігор. У кожного з нас знайдеться історія про далекого чи не дуже знайомого, який програв квартиру/машину/душу в ігрових автоматах, втратив сім’ю, друзів і доживає віку десь під мостом. І як же влада, знаючи про такі жахливі випадки, посміла вдатися до узаконення аморальної галузі? Спробуємо розібратися.

Почнемо з того, що закриття азартної сфери свого часу зовсім не означало її викорінення. Скажімо так, те, що було на поверхні, сховалось у менш помітні місця. Ті, хто хотів грати, знаходили таку можливість, а з поширенням онлайн-казино потреба напружуватись для пошуків у них взагалі відпала. Однак є важливий нюанс: держава від мільярдних оборотів нелегальних синдикатів не отримувала ані найменшого зиску (окремі владні персони, що стояли за ними, не враховуються).

А гравці, своєю чергою, не отримували захисту від недобросовісних операторів і допомоги у разі виникнення гральної залежності, яка навіть не була визнана на державному рівні як хвороба. Водночас вона внесена ВООЗ у Міжнародний класифікатор хвороб 10 (F63.0. Патологічний потяг до азартних ігор). І поки влада закривала очі на очевидну проблему, підпілля росло, як і кількість тих, хто потребував серйозного лікування.

Чи такий страшний чорт, як його малюють: масова ігроманія чи культурний відпочинок?

І за часів функціонування, і під час заборони гемблінгу (азартних ігор) його противники апелювали до того, що через нього руйнувались сім’ї, і так небагаті люди програвали останнє, а до гри могли отримати доступ неповнолітні. Однак юристи нагадують, що закон № 768-IX вельми якісно написаний в аспекті захисту гравців. Так, кожен має пройти ідентифікацію, і тих, хто цього не зробить, до гри не допускатимуть. Також цей процес виключатиме можливість потрапляння до закладу осіб до 21 року (саме з такого віку дозволяється грати).

Крім того, експерти зауважують, що оператори самі не будуть зацікавлені порушувати закон у цій частині, оскільки, якщо вони пустять грати дитину, ризикують отримати штраф у 2 млн грн або й зовсім позбутись ліценції, вартість якої становить від 141,7 млн до 283,4 млн грн. Ну аж ніяк вигода від програшу школярем своєї заначки не компенсує казино таких космічних втрат. Неприємності можуть прийти і з іншого боку. Якщо якимось чином підліток все ж пробереться в казино, програє там гроші, які мама дала на хліб, а потім звернеться до правоохоронних органів зі скаргою, що оператор не перевірив його документи, то зрештою він зможе відсудити собі чималу компенсацію.

Як іще один захисний захід закон передбачає створення спеціального реєстру обмеження від азартних ігор, до якого проблемні гравці зможуть потрапити за власним бажанням, на прохання родичів або ж за рішенням суду. Дійсно, є люди, яким за краще взагалі не вдаватися до цього різновиду дозвілля, оскільки вони не вміють себе контролювати.

До того ж ті, хто так запекло відстоює суспільство без азартних ігор, забувають про те, що з 2009 до 2020 року в Україні, за різними даними, діяло близько 5 тисяч залів з ігровими автоматами, зо два десятки великих казино, а також понад 2 тисячі букмекерських компаній, які не платили податків і доступ громадян до яких був безконтрольним. І всім було байдуже, з’являться у цих людей проблеми з залежністю чи ні.

Як гральний бізнес може торкнутися нашого краю?

Найімовірніше, ніяк. Навряд чи в Ємільчиному чарівним чином виникне хоча б тризірковий готель для залу ігрових автоматів (а саме в готелях можуть облаштовуватись гральні заклади), та й навряд чи якась компанія зацікавиться вкласти в це шалені гроші. І головний аргумент (можливо, з цього варто було почати) – у містах із населенням менше 10 000 осіб відкривати подібні установи заборонено.

Так, слід визнати, що, крім очевидних переваг, перерахованих вище, закон містить і чимало суперечливих моментів, на які вказують, зокрема, НАЗК і окремі авторитетні особи. Однак початок покладено, і, маємо надію, надалі нормативний акт буде лише вдосконалюватися.

А ми ж, зі свого боку, рекомендуємо вам не грати в азартні ігри на нелегальних майданчиках і дочекатися відкриття легальних. Також не забувайте: азартні ігри – це не спосіб збагатитися, а просто розвага, за яку ви платите гроші і в якої є приємний бонус – шанс (не гарантія!) виграти певні кошти. І найголовніше – ніколи не витрачайте на гру гроші, програти які ви не можете собі дозволити. Грайте відповідально.

Для довідки: 11 серпня 2020 року президент підписав закон № 768-IX “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор”. Відповідно до нього, в Україні легалізуються наземні й інтернет-казино, букмекерські послуги, у тому числі в Інтернеті, зали ігрових автоматів та онлайн-покер

Ірина Орлова (с. Куліші – м. Київ)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *