Зустріч, пронизана болем

Валентина Павленко – нечастий гість у редакції, та все ж періодично звірити думки з нею щастить. Щастить тому, що колега (свого часу була кореспонденткою відділу сільського господарства “Народної трибуни”), а значить – розмова по ділу. І не тільки про професію, а й ширше: бо ж віднедавна Валентина Василівна – членкиня Національної спілки письменників України.
Та на тій зустрічі говорили не про журналістику (хоча про її стандарти обмовились) і не про літературне слово (хоча гостя кілька цитат із власних віршів навела). До редакції прийшла мати, яка втратила сина. І втрата ця не тільки її особиста, а й нашого краю, адже Ярослав Строй із п’яти років разом із мамою, бабусею, старшою сестрою Ганною, братом Романом ріс у Барашах та навчався в місцевій школі. У згорьованої матері із собою “Літинський вісник” з розповіддю про те, як у селі Садовому на Вінниччині гідно вшанували й провели в останню путь її Ярослава. Там знаходимо рядки: “…З перших днів війни, з 24 лютого цього року, був мобілізований у Збройні Сили України. Ярослав Володимирович боронив Україну від російських окупантів у найгарячіших точках. 10 вересня 2022 року, будучи гранатометником стрілецького відділення стрілецького взводу в складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади, загинув при виконанні бойового завдання між населеними пунктами Тернові Поди та Любомирівка Миколаївської
області під час ворожого артилерійського обстрілу… Ярославу завжди залишиться 45”.
Вічна пам’ять землякові. Слава Герою!

Автор Михайло МЕЛЬНИК

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю “Народної трибуни” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.